STEM – навчання в Костянтинівському районі або STEM-проект «Зелений острівець»

Стрімкий розвиток в Україні IT-галузі, робототехніки, нанотехнологій виявляє потребу у досвідчених фахівцях, а отже, виникає гостра освітня потреба у якісному навчанні сьогоднішніх учнів природничим та технічним дисциплінам – математиці, фізиці, хімії, інженерії, програмуванню. Освіта має відповідати сучасним тенденціям розвитку суспільства і сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної науки. Одним із напрямів інноваційного розвитку природничо-математичної освіти є система навчання STEM (Science-наука, Technology-технологія, Engineering-інженерія, Mathematics-математика), завдяки якій діти розвивають логічне мислення, наукову та технічну грамотність, вчаться вирішувати поставлені задачі, стають новаторами, винахідниками.

Так, педагоги Іванопільської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів  Костянтинівського району розробили  STEM-проект під назвою «Зелений острівець». Мета  його — створення пришкільної науково-дослідницької ділянки

Проект передбачає сформувати у школярів усвідомлене прагнення до використання сільськогосподарського дослідництва у вирішенні повсякденних практичних завдань, що виникають у процесі суспільно- корисної, продуктивної праці; доступні вміння і навички з вирощування рослин; здійснення екологічного виховання учнів на основі вивчення взаємозв’язків із середовищем проживання, ознайомлення з заходами щодо охорони природи при проведенні сільськогосподарських робіт; реалізацію тісного, цілеспрямованого зв’язку навчання з сільськогосподарською працею по вирощуванню рослин на шкільній навчально-дослідницькій ділянці; використання знання з основ рослинництва в цілях трудового виховання і професійної орієнтації учнів на сільськогосподарські професії; практичне  застосування ботанічних знань як наукової основи рослинництва, а також широке впровадження в дослідницьку діяльність ІТ-технології.

Етапів проекту декілька: підготовчий (березень): на уроках географії необхідно  дослідити ґрунти, визначити місцезнаходження навчально – дослідної ділянки; математики – розмітити шкільну ділянку, використовуючи план, зроблений у масштабі 1:100; мистецтва — поділити науково-дослідницьку ділянку на колірні зони у декоративному рішенні ; історії — з’ясувати походження рослин та їх використання в даній місцевості.

Потім у квітні-липні впроваджується основний етап, коли підбирається посівний матеріал (на уроках біології); готується ґрунт для висадки рослини (на уроках трудового навчання); висіваються рослини та здійсньється доглядати за ними (на уроках трудового навчання, біології).

На серпень – вересень припадає підсумковий етап. У цей час учні на уроках природознавства знайомляться з різновидами будови рослин; уроках «Основи здоров’я» вивчають лікарські рослини; інформатики – готують графічний матеріал для виготовлення інтерактивного плакату; збирають урожай на уроках біології та трудового навчання.

У проекті задіяно 9 предметів шкільного навчального плану.

Далі йде синхронізація  програми.

На уроках з кожного предмету проходить підготовча робота до проекту. Вивчається чи повторюється необхідний матеріал.

Наприклад, у 6 класі під час уроку математики по темі «Масштаб» розглядаються необхідні теоретичні питання теми; пропонуються практичні підготовчі завдання, необхідні для виконання проекту; виготовляється план шкільних ділянок в масштабі 1:100 з макетом шкільної науково-дослідної ділянки та художнім дизайном квітів та рослин.

Паралельно з роботою над проектом учні взяли участь у розробці еко-стежки до заповідника Кравецька Балка, під час якої виникло питання, а чи будуть жити лікарські рослини з дикої природи на нашій шкільній ділянці? Так з’явилася на шкільній ділянці лабораторія юного еколога, на яку перенесли жити такі рослини, як: чебрець, ромашка, шалфей. Водночас свою, висіяну і підрощену культурну лікарську ромашку, висадили в трьох місцях на еко-стежці (біля річки, на крутому схилі поряд з дикою ромашкою і в низині). Під час екскурсій цього літа на Закарпаття у складі обласної екологічної експедиції діти привезли два кущики чебрецю та ожини  для спостережень у нашій лабораторії. Все прижилося, а спостереження за ростом продовжеться. Все літо кожен клас доглядав за своєю ділянкою. 6 клас разом з учителем біології запропонували для зменшення роботи стежки між грядками укрити плівкою, щоб не дати можливості рости бур’яну.

А результати STEM-проекту такі:

STEM-освіта за допомогою практичних занять продемонструвала дітям можливість застосування науково-технічних знань в реальному житті.

Під час проекту учні вчились спостерігати, аналізувати, робити висновки, пов’язувати їх з життєвими ситуаціями, з власним досвідом. Це дає їм можливість бути більш впевненими у власних можливостях, навчитися йти до власної мети, долати перешкоди, перевіряти свою роботу багато разів, але не зупинятися перед перешкодами.

Працюючи в групах (причому групи були різновікові, створювались за бажанням), учні вільно висловлювали власну думку, відстоювали її, вчилися правильно формулювати та презентувати свою роботу. Чим більше вони займаються практичною роботою, тим більше розкривають власні здібності та більше проявляють зацікавленість до дисциплін. Це дає можливість правильно вибрати майбутню професію, навчитися розуміти складну термінологію, підготуватися до сприйняття життя.

Упевнена, впровадження STEM-освіти змінить економіку нашої країни, зробить її більш інноваційною та конкурентоспроможною. Адже за деякими даними залучення тільки 1% населення до STEM- професій підвищує ВВП країни на $50 млрд. А потреби у STEM-фахівцях зростають у 2 рази швидше, ніж в інших професіях, тому що STEM розвиває здібності до дослідницької, аналітичної роботи, експериментування та критичного мислення.

Тетяна Долгих,

директор Іванопільської спеціалізованої школи

Костянтинівського району