Миколаївська

Сільський голова Кіценко Світлана Володимирівна

Секретар сільської ради Мирна Наталія Іванівна

Телефон сільської ради 98-9-43

Образован в сентябре 1932 года.

Площадь – 2000 га.

Численность населения – 475 чел.

 

В территориальную громаду входят населенные пункты

села Николаевка, Подольское.

На территории расположены:

Николаевский учебно-воспитательный комплекс;

сельская библиотека;

Николаевский сельский клуб;

Николаевский ФАП;

почтовое отделение.

Предприятия: ОАО «Часовоярский огнеупорный комбинат», Фермерские хозяйства «Александрия», ЧП – 3.

 

Село Миколаївка було засноване на початку другої половини XIX століття. Першими поселенцями були п’ять кріпацьких сімей, яких привіз поміщик Котляревський, земський начальник, що мав три тисячі десятин землі. Пізніше землями нинішньої Миколаївки володіли поміщики Фейн та Плєщєєв. Говорять, саме Плєщєєв назвав село на честь свого сина Миколи.

Активне життя на селі почало розвиватися після громадянської війни та у роки колективізації. У 1928 році на території села, яке об’єднувало в той час п’ять поселень, була створена перша сільська рада, головував у якій колишній активіст підпільного гуртка Iван Омелянович Лісничий. Зачинателем першого колгоспу став Карпо Хомич Медвєдєв. Разом з партійною організацією села він створив три невеличких колгоспи: «Селінтерн», «Петровський», «Прогрес», які пізніше під керівництвом сільської ради об’єдналися в колгосп ім. Кірова.

Роки Великої Вітчизняної війни призупинили розвиток Миколаївки. Але вже в 1945-1947 роках жителі на чолі з головою Миколаївської сільської ради I.О. Лісничим активно відбудовували село. Був створений новий колгосп імені Суворова. Багато років він утримував Перехідний Червоний прапор району за досягнення в розвитку тваринництва. Завдяки згуртованій праці людей Миколаївка швидко росла і розвивалася. Були побудовані нова школа, приміщення сільської ради, медпункт, клуб, відкрита бібліотека, прокладені дороги.

У 1947 році сільська рада і колгосп роз’єдналися, і головою колгоспу став Iван Миколайович Ситнік, який пізніше (у 1952 – 1954роках) очолив Миколаївську сільську раду. З 1954 по 1958 рік головою сільради працював Василь Йосипович Голобородько. Він енергійно продовжував піднімати сільське господарство, збудував на селі мости. Новий голова колгоспу Микола Трохимович Жулій проклав асфальтовані дороги, побудував ферми. Під його керівництвом колгосп ім. Суворова успішно працював до  1964 року. Його наступником став В.П. Коржов.

Головою Миколаївської сільради з 1960 по 1970 рік обирався жителями села Володимир Iванович Чорний, потім Матвій Павлович Циміданов, Євген Михайлович Коваленко. Всі вони підвищували благоустрій Миколаївки. За роки керівництва Є.М. Коваленка було прокладено нових і замінено старих водопроводів загальною довжиною 19,5 кілометрів. Ним були побудовані дороги до села Подільське, Миколаївка – Часів-Яр, засфальтовані вулиці, закріплена і реконструйована гребля, збудована нова восьмирічна школа, дитячий садок у селі Червоне.

З 1991 по 2006 рік Миколаївську сільську раду очолювала Клавдія Корніївна Козаченко. Ще в 1968 році випускниця Приазовського сільськогосподарського технікуму приїхала працювати у колгосп ім. Суворова зоотехніком. Цілеспрямована і активна дівчина була обрана парторгом колгоспу. Підвищуючи свій фаховий рівень, отримала спеціальність педагога і завідувала дитячим садком с. Миколаївки. Також вона отримала вищу освіту у Харківському зооветеринарному інституті, а спеціальність економіста – у Ворошиловградському сільськогосподарському інституті. Протягом своєї трудової діяльності витратила чимало зусиль для розвитку села Миколаївки. Саме тому протягом багатьох років Миколаївська сільська рада займала призові місця.

Під керівництвом К.К. Козаченко відбулася телефонізація села, місцеві жителі отримали блакитне паливо у своїх будинках. В 2000 році вона була нагороджена грамотою Президента України, а в 2001 – грамотою Верховної Ради за відмінну працю в розвитку місцевого самоврядуванні. Як дбайливий педагог за фахом Клавдія Корніївна багато уваги приділяла розвитку освіти на селі, діти пільгової категорії та початкової ланки отримували безкоштовне харчування. В 2001 році Миколаївська загальноосвітня школа була реорганізована в загальноосвітню школу-садок I-II ступенів, а з 2004 року ця освітня установа перейменована в Миколаївський навчально-виховний комплекс. В серпні 2006 року К.К. Козаченко присвоєно звання Почесного громадянина села Миколаївка. Сьогодні вона продовжує вести активну громадську роботу, обрана депутатом Костянтинівської районної ради. Сьогоднiшнi керівники ради – учні Клавдії Корніївни.

 

В небольшую по территории и населению громаду сельского совета входят села Николаевка и Подольское, в которых есть немало того, что необходило для нормальной жизни и работы: учебно-воспитательное заведение, библиотека, клуб, фельдшерско-акушерский пункт, почтовое отделение, Часовоярский огнеупорный комбинат, фермерское хозяйство “Александрия” и три частных предприятия. Начиналась же Николаевка с пяти крепостных семей, которых во второй половине ХІХ века доставил сюда местный помещик. Но активно развиваться селение стало лишь после гражданской войны, когда в 1928 году на его территории был создан первый сельский совет, председательствовал в котором бывший активист подпольной группы И.О. Лисничий.

Под его началом и восстанавливали освобожденное от фашистов село. Созданный с участием депутатов новый колхоз имени Суворова стал базой развития и самой Николаевки. Были построены новая школа, клуб, медпункт, здание сельсовета и открыта библиотека, началась прокладка дорог. В пятидесятые годы прошлого века возглавляли сельсовет И.Н. Сытник, В.И. Голобородько, которые поставили мосты и еще больше благоустроили Николаевку.

Многое сделали в последующие годы председатели В.И. Черный, М.П. Цымиданов, Е.Н. Коваленко. Особенно отличился Коваленко, при котором были проложены водопроводы протяженностью около 20 километров и дороги к селу Подольское и городу Часов Яру, заасфальтированы улицы‚ построены восьмилетняя школа и детский сад в селе Красное, реконструирована дамба.

Заметные перемены произошли в период с 1991 по 2006 годы, когда Николаевский сельский совет возглавляла К.К. Козаченко. Зоотехник и экономист по образованию, педагог и талантливый организатор по призванию, просто добросердечный человек умеющий ладить с людьми. Клавдия Корнеевна вложила немало сил в развитие Николаевки. В село пришли газ и телефонная связь, школьники льготной категории и начального звена стали получать бесплатное питание. И это с ее участием общеобразовательную школу реорганизовали сначала в общеобразовательную школу-садик І-ІІІ cтупеней, а с 2004 года — в учебно-воспитательный комплекс. Николаевский сельсовет выдвинулся на передовые позиции в районе, а саму Клавдию Корнеевну за отличную работу в развитии местного самоуправления наградили грамотой президента Украины и грамотой Верховной Рады, избрали депутатом районного совета, она стала Почетным гражданином Николаевки.

В числе учеников теперь уже легендарной К.К. Козаченко и нынешний сельский голова  С.В. Киценко. Ее девиз — “Активная громада — цветущее село». Вместе с общественностью Светлана Владимировна обновляет и облагораживает сельские улицы, ремонтирует памятник погибшим воинам, украшает клуб. А еще с депутатами сельсовета составляет новые мини-проекты которые непременно сделают Николаевку и Подольское еще более благоустроенными и современными.