Білокузьминівська

Сільський голова Загурська Ірина Вікторівна

Секретар сільської ради Литвиненко Марина Вікторівна

Телефон сільської ради 99-8-72

Образован в 1924 году.

Численность населения – 624 чел.

Площадь – 6696 га.

 

В территориальную громаду входит населенный пункт – с. Белокузьминовка.

 

На территории расположены:

Белокузьминовская ОШ I-III ступеней;

Белокузьминовское дошкольное учебное учреждение;

Белокузьминовский ФАП;

Сельский клуб;

Сельская библиотека;

Сельское футбольное поле;

Памятник погибшим воинам в годы Великой Отечественной войны;

Православный храм Косьмы и Домиана;

Предприятия: ДП агрофирмы «Шахтер», Дружковский завод газовой аппаратуры, предприятие «Керампром», СПТК «Донецкий», ТОВ «Минералы Донбасса», ООО «Шахтострой», КП «Вода Донбасса», ОАО Дружковское рудоуправление, ОАО Дружковский машиностроительный завод, ЧП – 5.

 

Із заходу на схід, біля високого крейдяного горба Донецького кряжу простяглось село Білокузьминівка. Біля підніжжя крейдяних скал протікає річка Біленька. Сприятливі природні умови з давніх-давен приваблювали сюди людей. Вони знаходили потрібні корисні копалини – залізну руду, вапняк, глину, пісок.

У минулому село називалось Оборонове. Напевно, виникло воно в кінці ХYІ століття, тому що в цей час ще продовжувались татарські набіги і сюди, в Дикий степ, тікали козаки від польських панів,утисків козацької старшини, тікали селяни від кріпацької неволі.

За повідомленнями Федота Гнатовича Голубцова та Йосипа Петровича Єрмолаєва, колишніх  жителів села, поміщик виміняв їх на собак у Росії і перевіз сюди на придбані землі. Тому й не дивно, що серед жителів села було багато росіян. У поміщика Федора Івановича Плєщєєва в кінці ХІХ століття було багато землі. Він володів землями сучасної Новодмитрівки, Іванопілля, Білокузьминівки.

Син його Микола володів 700 десятинами землі: йому належав Марків хутір, Горбоконівка, хутір Дерюжанський, с.Білокузьминівка.

Після революції у 1923-1924 роках у селі було організовано СОЗ, до якого вступило 5 селян. Держава виділила їм трактор. У 1929 році з міста Дружківки прибув уповноважений Фомін, який і організував у селі колгосп.

Першим головою колгоспу був обраний Чернявський, а першим головою Білокузьминівської сільської ради – Андрій Матвійович Кірєєв.

У сільському клубі відкрилася хата-читальня. У1931 році вперше селяни почули по радіо голос Москви.

У 1931 році колгосп було перетворено на відділення радгоспу ім.Калініна Артемівського району, а у 1932 році – організоване самостійне радгоспне господарство «Хімік». Першим директором радгоспу був Микола Горбачов. У радгоспі було 2 тисячі гектарів землі,70-80 голів крупної рогатої худоби,1500 свиней, 2 трактори.

У 1939 році вперше в селі засвітилась електрична лампочка. Електроенергію поки що виробляв невеликий локомобіль, але її вистачало для млина і освітлення квартир.

У 1941-1942 роках А.М.Кірєєв разом із іншими односельцями брав активну участь у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками. Його та ще 10 чоловік схопили окупанти і розстріляли на крейдяній горі у 1942 році. За роки війни не повернулося додому 59 білокузьминівців.

6 вересня 1943 року село було звільнено від німецько-фашистських загарбників. Першим в село в’їхав на своєму танку житель села Яків Васильович Тарнавський.

Радгосп почав успішно відбудовувати народне господарство. З’явились трактори, автомобілі, комбайни. Радгосп в післявоєнні роки очолювали Козуб, Доценко, а з 1957 року – М.П. Захаров.

У 1960 році у радгоспі було 25 тракторів, 15 автомашин, 5 зернових комбайнів, 6 кукурузоприбиральних комбайнів, була своя механічна майстерня, будівельний цех. Побудували нову контору, їдальню. На селі функціонували середня школа, нове її приміщення збудовано у 1964 році, медичний пункт, радіовузол, пошта.

У різні часи сільськими головами обиралися Купріян Григорович Северин, Ганна Максимівна Агєєва, Микола Федорович Кулик, Анатолій Миколайович Груздов, Борис Іванович Плетньов.

Радгосп «Червона зірка» очолював Степан Моісейович Шекера до 1980 року.

З 2002 року «Червона зірка» стає філією агрофірми «Шахтар» шахти імені А.Ф.Засядька.

Дітлахи щоранку поспішають до привітного дитячого садочку, який помістився під одним дахом із сільською радою. Священним  місцем села є братня могила. У ній поховано 14 воїнів.

У 2008 році Бiлокузьминівка визнана кращим спортивним селом району. Селу виповнилось 223 роки.

 

Белокузьминовский сельсовет, созданный в 1924 году, — один из старейших в Константиновском районе. История же самого села уходит корнями в далекое прошлое —  красивая меловая скала с кремниевыми прожилками, хорошо видная на всю округу, всегда влекла сюда людей, но еще больше привлекали найденные здесь залежи руды и минералов. Железная руда, известь, глина и песок высокого качества в конце ХV века и дали начало селу, в котором на время гонений нашли приют и работу православные монахи, беглые казаки и крестьяне, укрывающиеся от крепостной неволи.

Такова биография Белокузьминовки — села, обретающего в наши дни все больше черт современности и молодости. И вклад в эти перемены здешнего сельского совета и депутатов нельзя недооценить. На карте Белокузьминовки, словно бриллиантовая россыпь, — объекты, составляющие гордость громады. Школа и дошкольное учебное учреждение, фельдшерско-акушерский пункт, клуб, библиотека, футбольное поле, памятник погибшим воинам в годы Великой Отечественной войны, православный храм Косьмы и Домиана. Здесь же — дочернее предприятие агрофирмы «Шахтер», Дружковский завод газовой аппаратуры, предприятие «Керапром», СПТК “Донецкий”, общества “Минералы Донбасса” и “Шахтострой”, коммунальное предприятие «Вода Донбасса», Дружковское рудоуправление и Дружковский машиностроительный завод. Работая рука об руку с этими производственными структурами, сельский совет и развивает Белокузьминовку в полном соответствии с планами, составленными и одобренными на депутатских заседаниях и сессиях.

Значительное число депутатов в совете представляют сельские хозяйства. Так было всегда в истории Белокузьминовки. Наиболее активных людей выдвигали в председатели сельсовета, в их числе были К.Г. Северин, А.М. Агеева, Н.Ф. Кулик, А.Н. Груздов, Б.И. Плетнев, А.М. Скоморохов. А Александра Гавриловича Стариченко, возглавлявшего с 1980 по 2002 годы лучшее в районе хозяйство «Червона зірка», селяне избрали своим представителем в Верховную Раду Украины первого созыва. По инициативе А.М. Скоморохова была создана общественная организация “Белогор”, благодаря которой в 2010-2011 годах в местный бюджет поступили средства, на которые реконструировали дом культуры и прилегающую к нему территорию, отремонтировали детсад, а сельсовет перебрался в просторное помещение.

Активная работа сельсовета принесла доброе имя Белокузьминовке. Несколько лет подряд громада занимает в районе лидирующие позиции в социальной сфере. В 2008 году село признали лучшим спортивным селом — здесь находится прославленный конезавод “Шахтер», который выращивает орловских, французских и американских рысаков, выигрывающих состязания в Украине и за рубежом! Этот и другие факты лишний раз подтверждают: депутаты стремятся сделать свою Белокузьминовку лучшей не только в районе, но и в области. А в том, что когда-то это обязательно произойдет, никто из здешних жителей не сомневается.